Індрикотерій

Індрикотерій - найбільший наземний ссавець, що жив на Землі (слід пам'ятати, що динозаври були рептиліями). Він жив у Центральній Азії 35 мільйонів років тому.

   Ряд - Непарнокопиті 
   Родина - Hyracodontidae 
   Рід/Вид - Indricotherium transouralicum 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Довжина: 9,2 м. 
Висота: 5,4 м. 
Маса: 20-30 тонн. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Парування: внутрішнє запліднення. 
Вагітність: немає точних даних; ймовірно, близько 2 років. 
Кількість дитинчат: 1. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: можливо, трималися невеликими зграями. 
Їжа: рослинна, передусім листя та гілки дерев і кущів. 

---

Індрикотерій - гігантський стародавній родич носорога з колоноподібними ногами, що харчувався листям і гілками дерев і чагарників. Оскільки повного скелета індрикотерія досі не знайдено, вчені реконструювали тварину на основі окремих кісток. 

ЇЖА

   Меню індрикотерія і спосіб добування їжі прямо залежали від його величезних розмірів. Тварина з шиєю, яка була коротша за передні кінцівки, насилу могла годуватися травою і низькими пагонами, зате з легкістю дотягувалася до листя і гілок, що знаходилися на висоті до 8 м, куди не могли добратися інші наземні ссавці, а також дрібні деревні види. Індрикотерій мав довгу і рухливу верхню губу, за допомогою якої тварина зривала гілки й листя, як це роблять сучасні носороги і жирафи. Пагони і листя індрикотерій обскубував за допомогою конічних різців. Корінні зуби цієї стародавньої тварини за будовою нагадують зуби носорогів. Індрикотерії трималися невеликими групами. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Про індрикотерія ми можемо судити тільки за ска-м'янілостями. Спосіб життя і спосіб розмноження цього ссавця є лише однією з версій. Індрікотерій розмножувався подібно до сучасних носорогів. Тривалість вагітності ссавців зазвичай пропорційна величи-іні тварин. Так, наприклад, у носорогів вона складає 15-16 місяців, а у слонів - майже два роки. Слони і носороги народжують по одному дитинчаті. На підставі цих фактів можна сформулювати таку гіпотезу: самка після вагітності, що тривала близько двох років, народжувала одне дитинча. Ймовірно, що період лактації теж був незвично довгим. 

БУДОВА ТІЛА

   Індрікотерій був найбільшим наземним ссавцем зі всіх, що коли-небудь жили на Землі. Він сягав 5,4 м заввишки у загривку. Після вивчення перших останків учені дійшли висновку, що маса індрикотерія була близько 20 тонн, проте новітні відкриття дозволяють говорити про те, шо вона могла бути ще більшою. 
   Найбільший сучасний наземний ссавець - африканський слон - сягає максимальної маси б тонн, тобто всього лише п'ятої частини маси індрикотерія, і висоти в загривку 3,5 м. Навіть найбільші особини мамонтів мали лише половину маси індрикотерія. У великих тварин зміцнення кісток не встигає за збільшенням маси тіла. Можливо тому для них дуже важливим є зміцнення кісток у передній частині тіла. Великі й важкі тварини неохоче пересувають кінцівки, наприклад, слони стоять на них, як на стовпах. На всіх кінцівках індрикотерія були три короткі товсті пальці, які, на відміну від пальців слонів, ще нагадували пальці дрібніших і більш рухливих предків. 
   Індрикотерій доводиться далеким родичем носорогові, але в нього на голові немає роту. Ріг на голові носорога утворився з шерсті, що звалялася, тому скам'янілості не зберегли його слідів. Проте на черепі в тому місці, де знаходився ріг, було кісткове ложе - воно добре помітне на знайдених скелетах. Жоден скелет індрикотерія не має подібного ложа, тому вчені вважають, що рогу у нього не було. Зате індрикотерій мав пару сильних конусовидних іклів - подовжених різців, які служили для пережовування їжі і самооборони. 
  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Учасники американської експедиції 1922 року виявили сотні кісток і майже повний череп індрикотерія, які вони, попри декілька зіткнень з грабіжниками, все таки спромоглися привезти до Нью-Йорка.
• Індрікотерію надавали різні імена. Його називали белуджитерієм, за назвою провінції Белуджістан, що знаходиться у Пакистані. Нинішня назва походить від старогрецького слова звір та імені міфічної тварини - Індрік.
• Викопний індрикотерій уперше був знайдений англійським палеонтологом К.Форстером у 1910 році в Китаї і в Монголії.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНДРИКОТЕРІЮ

   Шия: досить коротка, можливо, через важку голову. 
   Голова: довга і важка, позбавлена рогу. 
   Рот: був закритий верхньою губою, яка також служила для захоплення гілок. Великі корінні зуби перетирали корм. Довгі верхні у і нижні різці служили для самозахисту. 
   Порівняння розмірів: висота індрикотерія у загривку більш ніж утричі перевищувала зріст людини. 
   Передні кінцівки: довші за шию - це не дозволяло індрикотерію харчуватися низькими рослинами, і довші за задні кінцівки - це дозволяло тварині дотягуватися головою до високих гілок. 
   Задні кінцівки: коротші за передні, але сильніші. Витримували величезну вагу тіла тварини. 
 - Місця, де було знайдено скам'янілості
ДЕ І КОЛИ ЖИВ ІНДРИКОТЕРІЙ 
Індрікотерій і його найближчі родичі мешкали на території Центральної Азії від Кавказу до Монголії і Китаю 20-35 мільйонів років тому (в Олігоцені - ранньому Міоцені). Ґрунтуючись на знахідках, можна припустити, що індрикотерій, як і сучасні слони, жив в рідких лісах і саванах.