Едмонтонія

Едмонтонія, що жила 70 мільйонів років тому, була одним із останніх видів динозаврів, які жили на нашій планеті. Це була незграбна, повільна, вкрита бронею травоїдна тварина.

   Ряд - Птахотазові 
   Родина - Нодозаври 
   Рід/Вид - Edmontonia rugosidens 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Висота: 2 м. 
Довжина: 7 м. 
Маса: 3 000 кг. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Розмноження: немає даних; ймовірно, відкладала яйця. 
Кількість яєць: немає даних. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: мирна, наземна, рослиноїдна тварина. 
Їжа: листя, низькі рослини. 
Тривалість життя: немає даних. 

СПОРІДНЕНІ ВИДИ 
Найближчим родичем едмонтонії, ймовірно, був Panoplosaurus. Обидва види належали до родини нодозаврів і були його єдиними представниками. Зовні едмонтонія нагадувала анкілозавра, хвіст якого закінчувався величезним кулеподібним наростом. 

   Едмонтонія належала до групи „броньованих" динозаврів, які мешкали в кінці Крейдяного періоду. Її відносять до родини нодозаврів, однак багато схожих рис можна побачити в анкілозаврів та стегозаврів. Ці динозаври ходили на чотирьох ногах, а від ворогів вони захищалися рогами, шипами й кістяними виростами, шо стирчали з броні. 

ЇЖА

   Едмонтонія мала дуже слабкі щелепи, які не заходили одна в одну. Тому можна припустити, що вона повинна була харчуватися м'якими й м'ясистими частинами рослин, для яких були пристосовані такі щелепи. Головним джерелом їжі для неї була низька деревоподібна папороть. Едмонтонія була занадто важкою, щоб вставати на задні кінцівки, тому вона могла дотягтися до листя й інших частин рослин, розташованих на висоті до двох метрів від землі. 

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

   Едмонтонія мешкала на берегах великих річок, неподалік від їхнього гирла, де неквапливо годувалася, збираючи прибережну рослинність. У Крейдяний період у цих біотопах росли сосни, а серед них - низькі чагарникові рослини, частинами яких і харчувалися динозаври. У підліску росли саговники й деревоподібна папороть. Будова кінцівок едмонтонії свідчить про те, що це була типова сухопутна тварина, яка не могла здобувати їжу у воді. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Про розмноження обох видів із родини нодозаврів майже нічого невідомо. 
   Існує версія, що вони відкладали декілька яєць. Однак неможливо сказати напевно, як відкладали яйця самки едмонтонії: у гніздових колоніях чи поодинці. Можливо, що самки охороняли кладку, а потім дбайливо доглядали дитинчат захищали їх від ворогів. Але є поширеною й інша версія, згідно з якою, самки після несіння яєць більше до них не поверталися, як це спостерігається у поведінці сучасних яшірок. У цьому випадку дитинчата відразу після вилуплення з яєць мали розпочинати самостійне життя. Малоймовірно, що едмонтонії могли мати складніший шлюбний ритуал і могли доглядати дитинчат і вигодовувати їх, як і сучасні птахи. 

САМОЗАХИСТ

   До родини нодозаврів належали динозаври різних розмірів. Едмонтонія - тварина завдовжки 7 і заввишки 2 метри - належала, найімовірніше, до найбільших видів. Її череп і нижня щелепа були укріплені спеціальними, закостенілими пластинами, тому своєю формою голова едмонтонії нагадували голову вівці. Тіло й шию цього динозавра вкривали короткі, але гострі кістяні вирости, розташовані поздовжніми рядами. На боках едмонтонії були ряди довгих кістяних шипів, що грізно стирчали. Мабуть, едмонтонія пересувалася дуже повільно, тому врятуватися від ворога втечею не мала змоги. Цей недолік при зустрічі з хижаком компенсувався її бронею - захисним панциром. Стегнові суглоби едмонтонії були вкриті кістяними пластинами, до яких кріпилися сильні м'язи задніх кінцівок. Завдяки цьому динозавр міг сховати задні кінцівки під черево, як це роблять сучасні жуки. Під час нападу хижака едмонтонія притискалася до землі, запускала кігті в тріщини на землі або скелях. Обидві пари лап едмонтонії мали зміцнювальні пластини, а довгі шипи, що стирчали з боків, ще більше розширювали поверхню, якою вона спиралася на землю. Ймовірно, завдяки цьому хижакові було нелегко перевернути її на спину. Відтак, едмонтонія не була легкою здобиччю. 
   Дитинчата цього динозавра, ймовірно, були більш винахідливими. Єдиними хижаками, яких не стримувала броня едмонтонії, були великі види тиранозаврів, наприклад, тиранозавр рекс. Обидва хижака жили приблизно в один час, а їхні рештки було знайдено неподалік від окам'янілостей едмонтонії. 
   Якщо на шляху едмонтонії зустрічався голодний тиранозавр, то вона могла розраховувати тільки на свою потужну броню, усаджену гострими шипами. 
  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Родина Nodosauridae була описана вченими як одна із перших родин динозаврів. Перший вид під назвою Hylaeosaurusбув описаний у 1832 і році. Автором праці, що була і присвячена цій тварині, був відомий англійський учений Гедеон Манталь, який у 1825 році описав також відомого всім ігуанодона.
• Лише небагато які з динозаврів були схожі на едмонтонію. Однак приблизно близько двох мільйонів років тому існував схожий на неї ссавець Glyptodon, скам'янілості якого було знайдено в Південній Америці.
• Сьогодні схожий спосіб життя ведуть величезні слонові черепахи, які мешкають на Галапагоських і Сейшельських островах, однак зовні на едмонтонію більш схожими є броненосці.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕДМОНТОНІЇ

   Передні кінцівки були дуже короткими, тому тварина могла з'їдати лише низькі рослини. Зігнута позиція була також захистом від хижаків, які даремно намагалися перевернути едмонтонію, щоб дістатися до її м'якого черева. 
   Череп: досить короткий, зверху був укріплений масивними кістяними пластинами. Завдяки цьому голова едмонтонії нагадували голову вівці й була чудово захищена від зубів та ударів ворогів. 
   Зуби: плоскі зуби з нерівними краями були закріплені у щелепі тільки одним коренем. Призначалися винятково для пережовування м'якої рослинної їжі. 
   Кістки тазу: були ду¬е великими, оскільки до них кріпилися м'язи задніх кінцівок. Завдяки цим м'язам — едмонтонія могла підібрати ноги для оборонної позиції. 
   Шипи: ці загострені кістяні вирости проростали крізь шкіру й робили броню динозавра ще більше неприступною. 
   Порівняння: довжина едмонтонії була сім метрів, а висота - дещо більшою за зріст дорослої людини. 
 - Місця, де знайшли скам'янілості
ДЕ Й КОЛИ ЖИВ 
Едмонтонія (Edmontonia rugosidens) жила в кінці Крейдяного періоду (епоха тривала з 144 по 65 мільйон років до нашої ери), приблизно 70 мільйонів років тому, на території сучасної Північної Америки. Свою назву вона завдячує місцю, де її відкрили - місту Едмонтон, що розташоване на території канадської провінції Альберта. Більш пізніші розкопки в Монтані й Техасі показали, що ареал едмонтонії протягнувся далі на південь.