Паразавролоф

Паразавролоф - це рослиноїдний динозавр з качиним дзьобом, яким жмє на території сучасної Північної Америки в Крейдяний період. На голові у динозавра був довгий порожнистий виріст.

   Ряд - Птахотазові 
   Родина - Ламбеозаврові 
   Рід/Вид - Parasaurolophus walkeri, P.cyrtocristatus 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Довжина: 10 м. 
Висота у холці: 4,5 м. 
Маса: близько 2 тонн. 
Довжина рогу: до 1,8 м. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Шлюбний період: про спаровування паразавролофів існує дуже мало даних. 
Кількість яєць: приблизно 20. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: ймовірно, трималися великими стадами з ієрархічною структурою. 
Їжа: рослинна. 
Тривалість життя: немає даних. 

КЛАСИФІКАЦІЯ 
Клас: плазуни. 
Ряд: птахотазові динозаври. 
Родина: ламбеозаврові. 

Паразавролоф жив у Пізньому Крейдяному періоді на території сучасної Північної Америки. Незважаючи на свою велику масу, цей великий рослиноїдний динозавр міг розвинути швидкість до 35 км/год і легко втекти від ворогів. 

ЇЖА

   Паразавролоф був величезним динозавром. Він важив близько 2 тонн - стільки важить африканський слон. Міцні кістки ніг і ступнів були необхідні для того, щоб витримувати вагу масивного тіла. Передня частина рота нагадувала дзьоб. Дзьоб динозавра нерідко порівнюють з качиним, проте він був твердішим та гострішим і нагадував радше дзьоб сучасних черепах. З його допомогою тварина могла зривати листя дерев іншу рослинність. На обох щелепах була велика кількість зубів ромбічної форми. Вони утворювали поверхню у вигляді тертки. Кістки паразавролофа, що відходять від хребта, скріплялися міцними сухожиллями. Це пристосування було необхідне, щоб тварина могла вставати на задні кінцівки і дотягуватися до верхніх гілок. Особлива будова хвоста допомагала йому зберігати рівновагу. Нерідко паразавролоф використовував свій хвіст як зброю. 

ОСОБЛИВОСТІ

   Паразавролоф пересувався на 2 кінцівках, оскільки передні кінцівки були занадто короткі для того, щоб використовуватися при ходінні. Проте паразавролоф, що пасся, як і сучасні кенгуру, зриваючи трав'янисту рослинність, опускався на всі чотири кінцівки. Назва цього динозавра означає „біля завролофа". Завролоф також жив у цей період у Північній Америці, але зустрічався і в Монголії. Головний виріст цього динозавра нагадував швидше звичайний прямий ріг. Характерна особливість паразавролофа - це довгий порожнистий трубчастий виріст на голові. Існує декілька теорій, що пояснюють наявність виросту. Перша з них припускала, що паразавролоф міг використовувати цей виріст як дихальну трубку аквалангіста, коли занурювався у воду (оскільки вчені вважають, що цей динозавр міг плавати). Проте нині ця теорія вважається маловірогідною, оскільки в такому разі повинні були бути порожнини для зберігання запасів повітря. За другою теорією, порожниста трубка була приєднана так, що могла тісно притискатися до тіла. У такому разі під час бігу вирост не зачіпав нависаючі гілки. Третя теорія найбільш вірогідна. За допомогою виросту паразавролоф видавав мукання, яке в шлюбний період закликало самку, в інший час - попереджало членів стада про небезпеку. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Про розмноження гаразавролофа відомо не більше, ніж про розмноження інших динозаврів. Дослідники вважають, що в шлюбний період паразавролоф кликав самку за допомогою мукання, яке лунало з його виросту. Ймовірно, самка паразавролофа відкладала близько 20 яєць, кожне з них було завбільшки з грейпфрут. 
   Зверху самка покривала яйця рослинами та листям. Рослинний матеріал під час гниття виділяв тепло, необхідне для розвитку яєць. Малюки, що вилупилися з яєць, знаходилися під наглядом батьків. 
  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Згідно припущення вчених, самці і самки паразавролофа відрізнялися між собою розмірами порожнистого трубчастого виросту.
• У паразавролофа, на відміну від інших видів, був доволі великий мозок, що є ознакою розвиненого інтелекту.
• Можливо, хвіст паразавролофа був забарвлений яскравіше, ніж тіло, тому під час спаровування відігравав важливу роль для залучення партнера.
• В задній частині верхньої та нижньої щелепи паразавролофа були розташовані дрібні зуби, що утворювали „тертку".

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАЗАВРОЛОФА

   Паразавролоф був рослиноїдним динозавром. Пересувався він частіше за все на двох ногах. Передні кінцівки служили для зривання гілок і листя. Передня частина його рота являла собою дзьоб, схожий на качиний, але набагато твердіший і гостріший. 
   Хвіст: вниз до основи хвоста спускалася довга тонка кістка, яка давала можливість тримати його у висячому положенні. Це сприяло підтриманню рівноваги, коли паразавролоф ставав на задні кінцівки, щоб дотягнутися до дуже високих гілок. 
   Порожнистий виріст на голові: трубчастий виріст, через який паразавролоф міг видавати гучні, мукаючі звуки. Це припущення було перевірене експериментально. Для цього вчені сконструювали модель виросту і пропускали крізь нього повітря. Довжина виросту 1,8 м. 
   Висота: для того, щоб мати уявленняі, якого зросту була ця тварина, можна порівняти скелет динозавра із зображенням людини. 
   Задні кінцівки: дуже довгі, м'язисті і сильні. Вони витримували важке тіло тварини. 
 - Місця, де було знайдено скам'янілості
КОЛИ І ДЕ ЖИВ ПАРАЗАВРОЛОФ 
Паразавролоф жив у Пізньому Крейдяному періоді на території сучасної Північної Америки. Його останки були знайдені в провінції Альберта (Канада) і штатах Юта і Нью-Мексико (США). 
ВОРОГИ 
Найсерйознішим природним ворогом паразавролофа був, найімовірніше, тираннозавр - такий, як альбертозавр. Цей хижак також важив близько двох тонн.