Іхтіозавр

Іхтіозавр був хижим плазуном. Він жив у морях у Тріасовий і Юрський періоди. Знайдені скелети цієї тварини є одними з найкрасивіших скам'янілостей.

   Ряд - Іхтіозаврові 
   Родина - Іхтіозаври 
   Рід/Вид - Ichthyosaurus communis 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Довжина: приблизно 2,5 м. 
Маса: приблизно 150 кг. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Запліднення: внутрішнє. 
Вагітність: немає даних. 
Кількість дитинчат: немає точних даних; у викопному рибо-ящеру було 11 зародків.

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: хижа тварина. 
Їжа: хижа тварина. 

СПОРІДНЕНІ ВИДИ 
До тієї ж родини належали Leptopterygius і більший Temnodontosaurus. 

---

Іхтіозавр був чудово пристосований до життя в морі. Зовні він дуже нагадував сучасних риб, проте насправді іхтіозавр - плазун, який дихав атмосферним повітрям. У воді він рухався дуже стрімко за допомогою швидких ударів хвостового плавника. 

ЇЖА

   Щелепи рибоящерів мали зігнуту, дзьобоподібну форму і різали воду, як ніж. Вони були озброєні двома рядами зубів, зустрічі з якими не могла уникнути навіть така слизька здобич, як схожі на сучасних восьминогів головоногі молюски. Іхтіозавр заковтував свою здобич цілою або розривав на шматки, різко мотаючи головою з боку в бік. У травних органах рибоящерів було виявлено залишки кісток риб, розм'якшених травними соками до пастоподібного стану. Щупальця стародавніх восьминогів були вкриті не присосками, як у сучасних видів, а гострими гачками. Вони скупчувалися в зобу або шлунку іхтіозавра, пізніше тварина відригувала їх, щоб не поранити чутливі внутрішні органи. Іхтіозаври мали крупну голову на короткій товстій шиї, що плавно переходила в обтічне тіло, грудні плавники, серповидний хвостовий і високий, трикутний спинний плавники. Зовні, за харчовими вподобаннями й манерою полювання іхтіозаври дуже нагадували дельфінів, але при докладнішому вивченні між ними було знайдено цілу низку відмінностей. На відміну від дельфінів, рибоящери ко-ристалися прекрасним зором, і добре бачили навіть в мутній воді, полюючи, як нині тунці. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Уявлення про розмноження цих тварин учені отримали зі скам'янілостей спорідненого рибоящера. У черевній порожнині самки цієї тварини знаходилося 11 зародків. 
   Будова тіла іхтіозавра вказує на те, що він не міг виходити на берег, тому очевидно, що рибояшери народжували живих дитинчат. Живонароджен-ня серед рептилій - досить поширене явище. Живородними є практично всі сучасні морські змії. 

ВОРОГИ

   Учені припускають, що великі хижі морські ящери -плезіозаври, наприклад, Шіо-таїеояаигш, і гігантські рибо-ящери, наприклад, Тетпоаоп-іояаигиї, могли полювати на дрібніших іхтіозаврів, оскільки були озброєні могутніми щелепами. Захистом для іхтіозаврів була тільки швидкість і чудовий зір, завдяки якому вони ще здалека помічали наближення небезпеки. Молоді іхтіозаври часто ставали здобиччю акул і дорослих особин власного виду. Напівпереварені залишки молодих тварин, знайдені в шлунках дорослих іхтіозаврів, підтверджують підозри про канібалізм серед цих тварин. 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

   Предки іхтіозаврів були сухопутними плазунами, яких можна було б порівняти з сучасними ящірками. Ці тварини поступово пристосувалися до життя у воді. Відбитків плавників на викопних останках найчастіше не видно. Проте знахідка з Німеччини містить чіткі контури спинного і хвостового плавників. Завдяки цьому стала можливою реконструкція зовнішнього вигляду іхтіозавра. Іхтіозавр мав велику трикутну голову з витягнутими вперед довгими щелепами. Його тіло мало форму торпеди, трикутний спинний плавник нагадував акулячий, нижній промінь серповидного хвостового плавника був укріплений хвостовим відділом хребта. Це дозволяло тварині рухатися у воді з великою швидкістю. 
  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Назва Ichthyosaurus є грецького походження і в перекладі означає „рибоящер" („іхтіос", тобто „риба").
• В околицях невеликого містечка Стріт в англійському графстві Сомерсет в XIX столітті було знайдено стільки окам'янілостей іхтіозаврів, і що тварину навіть зобразили на гербі міста.
• Найповніші скелети плазунів, яких можна побачити в британських і німецьких музеях, належать саме іхтіозаврам.
• Іхтіозаври вимерли раніше, ніж динозаври, проте перш того, як це відбулося, тварини протягом тривалого часу співіснували з наземними рептиліями.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІХТІОЗАВРА

   Щелепи: мали витягнуту, дзьобоподібну форму, що до мінімуму зменшувало опір води під час полювання. Мали два ряди невеликих зубів, які легко утримували навіть слизьку здобич. 
   Хребет: шийна частина була сильно вигнута, кінець хвоста сильно заломлений донизу. 
   Спинний плавник: трикутний, як у акули, стабілізував положення тварини у воді. 
   Очі: кільце з рогових пластинок підтримувало велике око. За допомогою гострого зору іхтіозавр непогано бачив навіть у каламутній воді. 
   Хвостовий плавник: удари хвостового плавника допомагали рибоящеру просуватися вперед. Нижній твердий промінь плавника був міцно укріплений заломленою частиною хребта. 
   Будова тіла: тіло було м'язистим і мало веретеноподібну форму. 
   Передні кінцівки: перетворилися на ласти і служили для пересування у воді. 
 - Місця, де було знайдено скам'янілості
ДЕ І КОЛИ ЖИЛИ ІХТІОЗАВРИ 
Скелети рибоящерів, що найкраще збереглися, були знайдені в темних юрських сланцях у Німеччині й Південній Англії, які 200-210 мільйонів років тому були вкриті океанічними водами. Інші знахідки походять із провінції Альберта і Британської Колумбії в Канаді, а також зі штату Орегон у США.