Моа, або дінорніс

Гігантський дінорніс, або моа, сягав більше 3 му висоту і був найбільшим представником стародавніх безкілевих птахів, що мешкали в лісах Нової Зеландії.

   Ряд - Моаподібні 
   Родина - Моа 
   Рід/Вид - Dinornis maximus 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Висота: до 3,5 м. 
Маса: до 275 кг. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Статеве дозрівання: ймовірно, з 4-6 років. 
Період гніздування: залежав від регіону. 
Кількість яєць: зазвичай 1, іноді - 2 яйця кремового кольору. 
Висиджування: 3 місяці. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: активний вдень птах, не здатний до польоту. 
Їжа: листя, гілки, плоди рослин, насіння. 

СПОРІДНЕНІ ВИДИ 
Найближчими сучасними родичами дінорнісів є безкілеві птахи - ківі, зокрема, ківі звичайний. До нездатних літати птахів належать страуси, ему, нанду тощо. 

   Нездатний до польоту дінорніс був легкою здобиччю для жителів Полінезії і Нової Гвінеї. Птахи зникли внаслідок вирубки лісу і непомірного полювання. Дінорніс - найбільший серед усіх птахів, які коли-небудь існували. 

ЇЖА

   Коли на Нову Зеландію прибули перші європейці, Південний острів майже повністю був вкритий високою травою. Це дало вченим підстави припустити, що дінорніси харчувалися саме нею. Проте дослідження вмісту шлунків особин дінорнісів, що збереглися, показало, що птахи харчувалися лісовими рослинами - у шлунках птахів були знайдені залишки плодів і насіння. За допомогою радіовуглецевого методу вдалося встановити, що більша частина Нової Зеландії в давнину була вкрита лісами. Попри свій великий зріст, дінорніс харчувався низькорослими рослинами, викопуючи із землі корінці, цибулини і молоді пагони. Подібно до багатьох сучасних птахів, для поліпшення травлення він ковтав дрібні камінчики. 

ПОХОДЖЕННЯ

   Після відокремлення островів Нової Зеландії від стародавнього континенту Гондвани предки дінорніса залишилися на них в ізоляції. 
   Вони пристосувалися до нових умов життя, еволюціонували й незабаром розселилися в різних біотопах. Учені вважають, що на островах проживало не менше 12 видів цих птахів. Найменший з предків моа був завбільшки з індика і досягав висоти близько 1 м, а найбільший був на зріст від 2 до 3,5 м. Птахи харчувалися рослинною їжею, оскільки тільки так вони могли вижити на невеликій території. 
   Загальна кількість усіх видів цих птахів на островах Нової Зеландії, ймовірно, досягала близько 100 тисяч. Моа завжди були нечисленні. Аборигени свідчать, що у птахів було яскраве забарвлення, а на головах у деяких були гребені. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Оскільки спочатку у дінорніса не було біологічних ворогів, цикл його розмноження був досить тривалим. Пізніше це стало причиною вимирання цих великих птахів. 
   В період гніздування самка дінорніса відкладала тільки одне яйце, в окремих випадках вона могла відкласти два яйця - це підтверджено знахідками. Дослідники виявили дуже великі скупчення яєць у могилах мисливців маорі. У деяких яйцях збереглися ембріони. 
   Яйця дінорніса зазвичай мають шкаралупу кремового кольору, але іноді світло-блакитну, зелену або коричневу. Величезне яйце насиджувалося самкою 3 місяці, а самець весь цей час приносив їй корм. Пташеня, що вилупилося з яйця, знаходилося під пильною охороною батьків. 

ВОРОГИ

   До прибуття на новозеландські острови перших полінезійців у моа взагалі не було ворогів. Полінезійці вважали птаха небезпечним супротивником, оскільки він мав міцні кігті, якими міг завдавати серйозних поранень. Аборигени полювали на моа заради м'яса, яєчні шкаралупи використовували як посуд, а з кісток цього птаха вони виготовляли зброю і прикраси. Полінезійці привезли з собою на острови кішок і собак, що стали бичем для всіх птахів, які гніздуються на землі. Дінорніс опинився під загрозою вимирання, ко¬ли маорі почали вирубувати ліс під орні землі. І хоча деякі джерела свідчать про те, що дінорніси жили тут ше в XIX СТОЛІТу ті, учені вважають, що ці стародавні гіганти вимерли вже 400-500 років тому.   

ДІНОРНІС ТА ІНШІ БЕЗКІЛЕВІ ПТАХИ

   Подібно до інших безкілевих птахів, у дінорніса був відсутній кіль - виріст грудини, який служить для прикріплення сильно розвинених грудних м'язів у літаючих птахів. Невідомо, чи належать усі безкілеві птахи до одного предка. 
   Найбільшими сучасними птахами є страус та ему. Оскільки в цих птахів є рудиментарні крила, можна припустити, що предок, можливо, вмів літати. У скелетах дінорніса, що збереглися, абсолютно відсутній кіль, що свідчить про те, що він ніколи не літав або міг це робити за декілька мільйонів років до появи сучасних безкілевих птахів. 
   Людина поряд з гігантським дінорнісом здається ліліпутом, адже ледве досягає його плечового суглоба. 
 - Місця, де було знайдено скам'янілості
КОЛИ І ДЕ ЖИВ ДІНОРНІС 
Дінорніси, або моа, жили на Землі протягом 100 мільйонів років. Гігантські дінорніси вимерли тільки в ХV-ХVІ ст, а дрібніші види зустрічалися до XIX століття. Великі скупчення кісток дінорнісів знайдені на болотах - місцях вірогідного проживання. Велика кількість повних скелетів стародавніх птахів збереглася на новозеландському острові Південний в Пірамідальній долині на півночі Кентербері. Деякі дінорніси були законсервовані в болотах і збереглися разом із шкірою та пір'ям.