Гіракотерій

Гіракотерій, або еогіпус, - представник роду стародавніх кінських. До цього роду входило декілька видів, які 50-55 мільйонів років тому жили в Європі і Північній Америці. Нинішні коні е нащадками еогіпуса.

   Ряд - Непарнокопитні 
   Родина - Кінські 
   Рід - Hyracotherium 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Довжина тіла: 60-90 см. 
Висота: 30-45 см. 
Маса: у межах 5-15 кг. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Кількість дитинчат: 1. 
Вагітність: тривалість невідома. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Середовище проживання: тропічні ліси. 
Їжа: плоди, м'яке листя. 

КЛАСИФІКАЦІЯ 
Клас: ссавці. 
Інфраклас: плацентарні, або вищі звіри (Eutheria або Placentalia). 
Ряд: непарнокопиті (Perissodactyla). 
Надродина: Equoidea. 
Родина: кінські. 
Род: Hyracotherium (Eohippus). 
Вид: різні. 

   Предки сучасного коня - гіракотерії - були невеликими, завбільшки з велику кішку або фокстер'єра. Під час Оліоценського періоду температура на Землі була вища, а в сучасних помірних широтах росли тропічні ліси. Від гіракотерія справді походять коні, але з оленями і антилопами він не має нічого спільного. 

ЇЖА

   Як відомо, коні харчуються травою та іншими волокнистими рослинами - досить жорсткою їжею. У ході еволюції зуби коней пристосувалися до такої їжі. Зуби стали високими, їхня поверхня збільшилась та стала нерівною. Зуби гіракотерія були набагато менші й мали горбки, тобто були подібні до людських. Така будова зубів свідчить про те, що гіракотерій харчувався такою їжею, як фрукти, трава, листя та інші частини рослин. 

ЕВОЛЮЦІЯ

   Пракотерій жив на Землі 50-55 млн. років тому. У наші дні останки стародавньої тварини знаходять у Гренландії, Північній Америці і Європі. На початку ланцюжка тварин, що веде до сучасного коня, стоїть гіракотерій. У предка кінських була довга голова й тонкі кінцівки - трипалі задні і чотирипалі передні, кожен палець завершувався маленьким копитцем. У результаті розділення стародавнього континенту на частини і утворення Атлантичного океану гіракотерій відтепер представляється двома ізольованими популяціями: європейською та американською. Європейська гілка в Міоценському періоді дала гіпоріона (він був великих розмірів і харчувався в основному листям дерев). У цей самий час у Північній Америці гіракотерій еволюціонував в протогіпуса. Обидва ці представники стародавніх кінських мали трипалі передні й задні кінцівки. У подальших пліоценових і четвертинних коней були вже однопалі кінцівки і довгі, з широкою поверхнею зуби. 

РОЗМНОЖЕННЯ

   Про те, як розмножувався гіракотерій, наявно дуже мало даних. Дослідникам трохи більше відомо про розмноження його родича Propalaeotherium, скелети дитинчат якого були знайдені в шахтах Мозеля і Дармштадта. Скелети складалися із усіх кісток. Вік скам'янілих залишок сягав 49 млн. років. Крім того, вдалося виявити скелети трьох вагітних самок Propalaeotherium. Після їх дослідження було зроблено відкриття: кожна з самок виношувала тільки один, дуже добре розвинений плід. Сучасні коні успадкували від своїх предків тривалу вагітність, після якої на світ з'являється одне, добре розвинене лоша. 

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

   У гіракотерій були чотирипалі передні і трипалі задні кінцівки, при цьому кожен палець закінчувався маленьким копитом. У стародавнього коня були довгі суглоби пальців, пристосовані для ходьби і швидкого бігу. 
   Судячи з окам'янілостей, що збереглися, а також з розподілу сучасних ссавців у світі, гіракотерій жив у вологих тропічних лісах. Багато мільйонів років тому температура на нашій планеті була набагато вище, ніж у наші дні, і теплий клімат сприяв буйному росту рослин. У той час тропічні ліси покривали територію сучасного помірного поясу. Гіракотерії харчувалися листям і плодами кущів та дерев, соковитою травою. У разі небезпеки вони ховалися в гущавині лісу. 

ІСТОРІЯ ЗНАХІДОК

   Перші скам'янілі останки гіракотерія були виявлені в 1839 р. в англійському графстві Кент зоологом Р. Оуеном. Знахідка нагадувала одночасно зайця та ламана, тому вчений вирішив назвати викопну тварину Hyracoterium leporinum, що в перекладі з латинської означає „зайцеподібний даман". Спочатку гіракотерія оголосили родичем свині, оскільки ані розмірами, ані формою черепа, ані формою зубів до коня він не був подібний. Тільки пізніше, коли був знайдений повний скелет гіракотерія, підтвердилася гіпотеза його спорідненості з сучасним конем. 
  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Гіракотерія називають латинським ім'ям Eohippus, що в перекладі означає „кінь зорі, або світанку".
• Науковцям вдалося віднайти викопні екземпляри нащадків гіракотерія Propalaeotherium. У одного з них зберігся вміст шлунку, що не розклався. Після дослідження залишків з'їденого стародавньою твариною корму - листя та насіння - учені вперше впевнено могли сказати, чим харчувався предок коня. До того часу припущення будувалися лише на підставі форми зубних коронок тварини.
• Науковці вважають, що найдавнішим предком коня міг бути маленький копитний ссавець, що жив у кінці Палеоценського і на початку Еоценського періодів.

  

ГІРАКОТЕРІЙ ПОРІВНЯНО З СУЧАСНИМ КОНЕМ

   Висота сучасного коня в загривку складає в середньому 150 см - він у 3-4 рази вищий за свого предка, який був усього 45 см заввишки. 
   Сучасний кінь: у процесі еволюції кількість пальців на кінцівках коня зменшилася до одного. Прямі й довгі суглоби закінчуються копитом. 
   Гіракотерій: у предка коня були чотирипалі передні й трипалі задні кінцівки. Кожен палець закінчувався маленьким копитом. Суглоби пальців були досить довгими, даючи можливість для легкої ходьби й бігу. 
 - Ареал гіракотерія
КОЛИ І ДЕ ЖИВ ГІРАКОТЕРІЙ 
Гіракотерій мешкав у Європі і Північній Америці 50-55 мільйонів років тому. Частина тварин вимерла, не залишивши нащадків, інша частина вижила й дала низку нових форм, одним з яких є сучасний кінь. 
СПОРІДНЕНІ ГРУПИ 
Предки сучасних носорогів і тапірів, що проживали на Землі в один час з гіракотерієм. Їхні останки були знайдені в Азії, Європі і Північній Америці.